Розвиток слухової уваги, слухової пам`яті та фонематичного сприймання


З раннього віку дитину оточує безліч різноманітних звуків: шум вітру, дощу, шелест листя, гавкіт собаки, сигнал машини, звуки музики, мова людей...Але всі ці слухові враження сприймаються дитиною неусвідомлено, зливаючись з іншими, більш важливими для неї сигналами. Дитина ще не вміє управляти своїм слухом, часом просто не помічає звуків, не може порівнювати і оцінювати їх за гучністю, силою, тембром.

Вміння зосереджуватись на звуках — це важлива здібність людини. Без неї неможливо навчитися слухати та розуміти мовлення.

Для того, щоб дитина навчилась чітко й зрозуміло вимовляти звуки та слова, правильно користуватися голосом, вона повинна навчитися напружувати слух, сприймати та розрізняти звуки. Ця здібність не з´являється спонтанно, її слід розвивати. І робити це краще за все в процесі ігор, деякі з яких приведені в цій роботі.

Головна мета цих ігор — відкрити для дитини особливий світ звуків, зробити їх привабливими, значними, повідомляючими про щось важливе. Навчаючись вслуховуватись в світ оточуючих звуків, граючись з ними, дитина формує свій слух, намагається наблизити звучання своєї мови до мови оточуючих. Тому що без повноцінного сприймання фонем, без чіткого їх розрізнення, неможлива їх правильна вимова.

Розвиток фонематичного сприймання слід починати на матеріалі немовленнєвих звуків і поступово охоплювати всі звуки мовлення: від звуків, які вже засвоєнні дітьми до тих, які ще тільки формуються та вводяться у самостійне мовлення.

У процесі логопедичних занять дитина повинна перш за все набути вміння контролювати свою вимову та виправляти її на основі порівняння особистого мовлення з мовленням оточуючих.

У всій системі логопедичної роботи з розвитку фонематичного сприймання найскладнішим, на мою думку, є навчити дітей диференціювати фонеми. Цю роботу можна умовно поділити на шість етапів:

1 етап — впізнавання немовленнєвих звуків;

2 етап — розрізнення висоти, сили, тембру голосу на матеріалі однакових звуків, звукосполучень та слів.

3 етап — розрізнення слів, близьких за звуковим складом;

4 етап — диференціація складів;

5 етап — диференціація фонем;

6 етап — розвиток навичок звукового аналізу.

Наголошую, що для кожної дитини або групи дітей термін кожного етапу ігри, вправи та матеріал для використання буде різний. У разі необхідності деякі важкі для дітей вправи можна випускати або замінювати більш легкими для засвоєння і навпаки. У дітей шестилітнього віку 1, 2, 3 етапи займуть короткий термін, а ось 5 та 6 будуть більш розгорнутими. Коротко зупинюся на кожному із вказаних етапів.

Етап 1. Розпізнаваннянемовленнєвих звуків

На цьому етапі в процесі спеціальних ігор та вправ у дітей розвивають навички впізнавати та розрізняти немовленнєві звуки.

Ці заняття також сприяють розвитку слухової уваги та слухової пам´яті.

Починаючи роботу, я пропоную дітям прислухатися до звуків за вікном. Що шумить? (Дерева). Що гуде? (Машина). Хто кричить? (Хлопчик). Хто розмовляє? (Люди). Хто сміється? (Дівчинка).

Потім дітям пропоную уважно послухати та визначити, які звуки чути із коридора, із сусіднього класу, із спортивного залу.

Далі проводжу такі ігри:

Рухлива гра «Гучно — тихо»

Логопед призначає ведучого та пропонує йому заплющити очі. Потім ховає якусь іграшку (у шафу, за фіранку, за спину одного з дітей...) та пропонує ведучому знайти цю іграшку, орієнтуючись на силу ударів барабана. Якщо дитина підходить близько до того місця, де знаходиться іграшка, барабан б´є гучно, якщо віддаляється — барабан звучить тихо. Цю гру можна повторювати, використовуючи замість барабана, бубон, дзвоник, плескати в долоні, стукати молоточком по столу.

Дидактична гра «Де дзвіночок?»

Дитина заплющує очі, логопед тихенько стає осторонь від дитини (справа, зліва, позаду) та дзвенить у дзвіночок. Дитина не відкриваючи очі, повинна рукою показати напрямок, звідки лунає звук.

Ця гра має ще такий варіант. Діти стають у коло. Непомітно для ведучого, вони передають за спиною один одному дзвіночок. Ведучий повинен відгадати і показати, у кого за спиною дзвенів дзвіночок.

Дидактична гра«Ведмежата-бешкетники»

Логопед демонструє дітям предмети, які можуть утворювати різноманітні звуки, та пропонує запам´ятати, як звучить кожен предмет. Потім логопед розповідає дітям, що в одному будинку жила родина ведмедів. Одного разу ведмеді-батьки пішли з дому, а ведмежата почали бешкетувати. Вони взяли різні предмети і почали шуміти. Логопед роздає дітям ведмедиків з зображенням цих предметів, потім за ширмою озвучує ці предмети, а діти повинні відгадати, який ведмедик шумить.

Предмети, що утворюють звуки: ключі, сірники, ножиці, гаманець з грошима, склянка з ложкою, папір, повітряна куля, м´яч, гребінець...

Етап 2. Розрізнення висоти, сили, тембру голосу

Протягом даного етапу я навчаю дітей розрізняти висоту, силу і тембр голосу, орієнтуючись на однакові звуки, звукосполучення та слова.

Дидактична гра «Хто кличе?»

Діти по черзі називають ім´я ведучого, який стоїть до них спиною. Ведучий відгадує, хто його кличе. Потім гра ускладнюється і діти кличуть ведучого: «Ау!» То голосно, то тихо — в залежності від того, що скаже логопед: «Далеко пішли у ліс» або «Близько підійшли».

Рухова гра «Відгадай, чий голосок»

Діти стають у коло. Одна дитина стоїть у центрі кола з зав´язаними очима і говорить:

Жабеня по доріжці

Скаче, витягнувши ніжки,

Побачило комара і закумкало:

КВА—КВА—КВА! ( відповідає хтось із дітей, що стоять у колі ).

Ведучий, який знаходиться в центрі кола, відгадує, яка дитина «кумкала».

Дидактична гра «Мами та діти»

Дітям роздаються малюнки із зображенням домашніх тварин: дорослих і дітей: корови і теляти, кози і козеняти... Логопед просить відтворити звуконаслідування тварин—мам і тварин—дітей, піднімаючи відповідний малюнок.

Етап 3. Розрізнення слів, близьких за звуковим складом

Почати роботу рекомендую із слів, що відрізняються одним голосним звуком.

Дидактична вправа «Слухай уважно»

Логопед знайомить дітей з назвами парних картинок:

ДИМ — ДІМ

КИТ — КІТ

СУК — СІК

ЛИС — ЛІС

ШУБКА — ШИБКА

КУЛЯ — КОЛЯ

СЕЛО — САЛО

ГОРОХ — ГОРІХ

БАНТ — БИНТ

ГОЛКА — ГАЛКА — ГІЛКА

СИН — СОН

РУЧКА — РІЧКА

БУЛКА — БІЛКА

МИЛО — МИЛА

РАКИ — РУКИ

МИШКА — МУШКА

ШАШКИ — ШИШКИ

СУНИЧКА — СИНИЧКА

ЛІЙКА — ЛАЙКА

СОНЕЧКО — СОНЕЧКА

САЛАТ — САЛЮТ

Логопед роздає картинки дітям. Далі запитує: «В кого кит, а в кого кіт? В кого голка, а в кого галка?». Діти піднімають відповідні картки.

Дидактична вправа «Знайди пару»

Логопед розставляє на дошці по одній картинці з кожної пари, другу картинку роздає дітям. Дітям треба знайти пару до своєї картинки, шукаючи ті назви картинок, які звучать схоже.

Дидактична вправа «Знайди помилку»

Дітям пропонується знайти помилку у віршованих рядках.

Р І к пішов гуляти в сад.

Не дійшов, бо повз назад.

Кинула шишку на мене зозуля.

В мене на лобі з´явилася К уля.

Ми з братом лісники від роду:

Пиляєм п А лкою колоду.

Я вдягнув новий С алат,

А він виявивсь до п´ят.

Пригріло сонечко як слід —

І на Дніпрі розтанув Д ід.

Мені мама до сніданку

Подає солодку Б анку.

Дитяча гра «Де чий будинок?»

Логопед виставляє на дошці декілька будиночків (я використовую будиночки від новорічних подарунків) та пояснює, що в кожному з них мешкають предмети, назви малюнків яких схоже звучать. Перший малюнок у кожен будинок ставить логопед, діти розставляють інші малюнки. Наприклад, мешкати в будинку можуть такі групи предметів: «гірка — нірка — зірка», «листок — молоток — каток», «білка — гілка», «батон — вагон — дракон — балкон», «ворона — корона», «рак — мак — лак»...

Дидактична вправа«Слухай та виконуй!»

Логопед роздає дітям великі квадрати, розділені на 9 маленьких, та набір парних карток: «Марина — малина, рак — лак, коса — коза, мишка -миска, жабка — шапка»... Дітям слід уважно слухати інструкцію та виконувати її.

— Візьміть картинку, на якій зображена «жабка», та покладіть її у правий верхній квадрат.

— Візьміть картинку, на якій зображена «шапка», та покладіть її у лівий середній квадрат.

Етап 4. Диференціація складів

На цьому етапі я навчаю дітей розрізняти склади. Але перед цим доцільно ввести поняття «склад».

Дидактична вправа «Скільки складів»

Логопед називає ряд складів та пропонує дітям сказати, скільки складів вони почули, або підняти відповідну цифру.

Дидактична вправа «Що зайве?»

Логопед називає ряд складів, наприклад: «НА-НА-НА-ПА». Діти визначають, який склад був зайвий — ( па ).

Потім складові ряди ускладнюються, наприклад: «НА-НО-НА», «КА-КА-ГА-КА», «ПА-БА-ПА-ПА».

Дидактична вправа«Відшукай свою картинку»

Логопед називає кожній дитині склад, наприклад: ма, мо, ми, му, ме. Далі пояснює, що дітям слід відшукати слово, яке починається на цей склад, який вони запам´ятали. Логопед називає слова, наголошуючи на першому складі: машина, морозиво, мило, муха, метелик.

Ця вправа також сприяє розвитку слухової уваги та пам´яті.

Ігри для розвитку складовогоаналізу слів

Дидактична вправа «Квадратики»

Діти викладають під картинкою стільки квадратиків, скільки складів у слові.

Дидактична гра «Де чий будиночок?»

Чотири будиночки з цифрами — 1, 2, 3, 4 або з відповідною кількістю квадратиків. Діти отримують картинки та визначають, у якому будиночку хто живе, поділяючи слова та склади.

Дидактична гра «Весела подорож»

Три вагончики. Картинки з зображенням тварин. Діти поділяють назви тварин на склади та визначають, у якому вагончику хто поїде. Наприклад: кіт — у першому, сова — у другому, корова — у третьому.

Дидактична гра «Зберемо пелюстки»

Чотири квітки без пелюсток. В середині квіток 1, 2, 3, 4 квадратики. Пелюстки з картинками. Діти добирають пелюстки до квітів у залежності від кількості складів у словах, що зображені на пелюстках.

Дидактична гра «Вгадай слово»

Логопед виставляє да дошці картинки, а потім пропонує дітям відгадати, яку картинку загадав, плескаючи у долоні один, два, три або чотири рази, в залежності від кількості складів у слові, а діти намагаються відгадати, яке слово загадав логопед.

Етап 5. Диференціація фонем

Починати роботу по розрізненню фонем слід з диференціації голосних звуків.

На цьому етапі корисним та цікавим для дітей є використання картинок-символів, розроблених М.Ф. Фомічовою. Ці символи дають дітям можливість у цікавій для них формі засвоювати та розрізняти звуки. Кожен звук мовлення позначається певним предметом, звучання якого нагадує цей звук. Також ці картинки-символи використовуються під час вивчення дітьми літер, бо в кожній картинці є прихована літера. (див. додаток).

  • У дівчинки болять зуби, вона стогне: о-о-о.
  • Корова мукає: му-у-у.
  • Дівчинка сміється: i-i-і.
  • Дівчинка плаче: а-а-а.
  • Повітря виходить із шини: ш-ш-ш.
  • Завірюха виє: в-в-в або з-з-з.
  • Дівчинка капризує, нюняє: н-н-н.
  • Комарик дзвенить: дз-з-з.
  • Дощик крапає: к-к-кап.
  • Гуси ґелґочуть: г-г-г.
  • Чайник кипить і кришкою стукає: б-б-б.
  • Дівчинці холодно, вона гріє руки: х-х-х.
  • Повітря виходить із насоса: с-с-с.
  • Мама сварить сина: е-е-е.
  • Паровоз випускає пар: п-п-п.
  • Колеса вагонів стукають: т-т-т.
  • Кулемет строчить: д-д-д.
  • Пароплав гуде: и-и-и.
  • Сидіть тихо: ц-ц-ц.
  • Жук співає: ж-ж-ж.
  • Змія шипить: ш-ш-ш.
  • Літак високо летить і гуде: л-л-л.
  • Собака ричить: р-р-р.

Дидактична вправа «Спіймай звук»

Логопед пояснює дітям, що їм слід «спіймати» певний звук, наприклад: «а». Далі логопед вимовляє ряд звуків: «а, о, а, у, й, а, а, е». Діти плещуть у долоні тільки тоді, коли почують звук «а». Відпрацьовувати можна будь-який звук, склад або слово з заданим звуком.

Дидактична вправа«Різнокольорові звуки»

Логопед пояснює дітям, що звук «а» позначимо червоним кольором, звук «о» зеленим, звук «у» жовтим. Діти отримують набір різнокольорових кружечків. Логопед вимовляє ряд звуків, а діти піднімають кружечок відповідного кольору. Серед звуків «а, о, у» логопед також вимовляє інші звуки, діти на них не реагують.

Аналогічно проходить диференціація приголосних звуків.

Етап 6. Розвиток навичокзвукового аналізу

Роботу над розвитком звукового аналізу я починаю після того, як діти навчаться визначати кількість складів у словах та наголошений склад. Далі проводжу аналіз голосних звуків.

Дидактична вправа «Кружечки»

Діти отримують декілька кружечків. Логопед вимовляє ряд голосних звуків, наприклад: ау, аіа, уи, ауа, ...Діти на столах викладають відповідну кількість кружечків.

Дидактична вправа«Різнокольорові звуки»

Діти отримують кружечки різного кольору: жовті, зелені, червоні. Логопед пояснює, що червоний кружечок позначає звук «а», зелений — звук «о», жовтий — звук «і». Потім логопед вимовляє різні звукосполучення — спочатку по два звуки: ау, у і, у а, аі, потім по три звуки: ауі, аіу, уіа, уаі, іуа, іау. Діти розкладають на столах кружечки у відповідному порядку.

Аналогічно проводиться аналіз інших голосних звуків.

Після того, як діти навчились визначати голосні звуки, я переходжу до аналізу приголосних звуків. Під час цієї роботи слід дотримуватись певної послідовності: спочатку дітей навчають визначати останній приголосний звук, потім перший, і тільки тоді в середині слова. З цією метою проводяться такі вправи.

Дидактична вправа«Який звук у кінці слова?»

Діти по черзі виходять до дошки, виймають з конверта картинки, голосно і чітко їх називають, визначаючи останній звук. Потім повторюють цей звук окремо.

Починати цю роботу слід із звуків, які діти визначають легше — «т, к». Слова: кіт, жук, павук, віник, сук, рак, салат, халат, мак.

Вправа має ускладнення. Діти розкладають картинки на дві групи: з одного боку картинки, назви яких закінчуються на звук «к», з іншого — на звук «т».

Дидактична вправа «Підкажи звук»

Логопед показує дітям картинку та називає її без останнього звуку, наприклад: «тан, паву, віни». Діти називають слово повністю, а потім називають звук, який пропустив логопед.

Для визначення першого звука я проводжу такі ігри.

Дидактична гра «Де чиї речі?»

Зображення двох дітей. Логопед пояснює дітям, що цих дітей звуть Оленка і Андрійко. Вони посварились, тому що не можуть розібратися, де чиї речі. Допоможемо їм. Відомо, що речі, які належать Оленці, починаються на звук «о», речі Андрія починаються на звук «а». Діти визначають перший звук у назвах речей та кладуть малюнки відповідно до зображення дітей.

Картинки: апельсин, автобус, ананас, альбом, айстра, осел, оса, олівець, орел, олень.

Аналогічно йде визначення першого приголосного звука.

Дидактична вправа«Заховай картинку»

Діти отримують картинки з зображенням різних предметів та набір фішок, якими позначають голосні звуки, тверді приголосні та м´які приголосні. Слід визначити перший (останній) звук у назві картинки та накрити її відповідною фішкою.

Дидактична гра «Рукавички»

Діти отримують по одній рукавичці з зображеним на ній малюнком. Логопед пояснює, що необхідно знайти другу рукавичку, на якій картинка починається на такий самий звук. Діти виходять до столу та шукають пару до своєї рукавички.

Аналогічно проводяться ігри «Чобітки» — діти шукають пару чобітків, «Метелики» — діти шукають крильця до метеликів.

Дидактична гра«Звуковий ланцюжок»

Логопед пояснює дітям, що слід викласти картинки у певній послідовності. Першу картинку кладе логопед і пропонує дитині визначити останній звук у назві картинки та знайти картинку, яка починається на такий самий звук, далі знов визначати останній звук і так до кінця, доки всі картинки будуть викладені. Наприклад: жаба — автобус — стіл — лак — кит — телефон — ножиці — індик — клоун — носоріг — гриб — будинок.

Аналогічно проводиться гра, коли діти допомагають дівчинці Насті зібрати намисто, яке вона розсипала.

Після того, як діти навчилися визначати останній та перший приголосні звуки у слові, слід переходити до більш складних форм звукового аналізу: визначення звука в середині слова та останнього голосного звука. Під час цієї роботи необхідно враховувати можливості дітей, саме від цього залежить, наскільки складними будуть завдання, спрямовані на розвиток звукового аналізу.

Дидактична вправа«Який звук посередині»

Логопед роздає дітям набір фігур та пояснює, що квадрат позначає звук «а», коло позначає звук «о», трикутник позначає звук «у», ромб позначає звук «і». Дітям слід визначити, який звук стоїть посередині слова та підняти відповідну фігуру. Слова: том, ліс, рак, кіт, мак, лом, дім, зуб, дуб, сом, сім, сам, рот, лак, пух.

загрузка...
 

Вгору